Основні засади здійснення лікувального процесу у закладі
- Медична допомога надається пацієнтам лікарем, з яким пацієнтом, або уповноваженою особою укладено декларацію про вибір лікаря, або іншим лікарем закладу охорони здоров’я, який, за наказом керівника, виконує обов’язки тимчасово відсутнього лікаря, суворо відповідно до медичних показань, обираючи необхідні методики та засоби лікування відповідно до затверджених Локальних, Клінічних протоколів надання медичної допомоги по відповідних спеціальностях, виходячи із стану здоров’я пацієнта, показань та протипоказань.
- Відповідно до чинного законодавства про охорону здоров’я для застосування методів діагностики, профілактики та лікування необхідна письмова згода пацієнта. Лікар зобов’язаний роз’яснити пацієнту, що відсутність згоди може обмежує пацієнта у праві отримання повноцінної медичної допомоги. Якщо пацієнт відмовляється від призначеного лікування, лікар має право взяти від нього письмове підтвердження відмови, а при неможливості його одержання – засвідчити відмову відповідним актом у присутності свідків. Якщо відмову дає законний представник пацієнта, і вона може мати для пацієнта тяжкі наслідки, лікар повинен повідомити про це органи опіки і піклування.
- У невідкладних випадках, за наявності реальної загрози життю особи, медична допомога надається без згоди особи або її батьків (усиновлювачів), опікуна, піклувальника.
- Необхідною умовою для отримання позитивного ефекту від призначеного лікування є чітке виконання пацієнтом усіх призначень і рекомендацій лікаря, виконання правил прийому медикаментів, забезпечення необхідного рівня гігієни.
- Лікар не несе відповідальність за здоров’я хворого у разі відмови останнього від медичних призначень та рекомендацій або порушення пацієнтом встановленого для нього режиму, і може відмовитися від подальшого ведення пацієнта, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого.