Порядок отримання інформації про стан здоров’я

  1. Всі дані діагностичного обстеження, інформація про методи та засоби лікування, а також діагноз і рекомендації лікаря занотовуються в медичну документацію, затверджену наказом МОЗ. Зазначена медична документація кожного пацієнта є власністю закладу, і зберігається на протязі всього спостереження і лікування, а потім – в архіві закладу охорони здоров’я протягом 25 років. Пацієнт має право зробити копії результатів лабораторного, функціонального та інших видів досліджень.
  2. Пацієнт має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров’я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров’я.
  3. Медичний працівник зобов’язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров’я,мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров’я.
  4. Якщо інформація про хворобу пацієнта може погіршити його стан здоров’я, зашкодити процесові лікування, медичні працівники мають право надати неповну інформацію про стан здоров’я пацієнта, обмежити можливість їх ознайомлення з окремими медичними документами.
  5. У разі смерті пацієнта члени його сім’ї або інші уповноважені ними фізичні особи мають право бути присутніми при дослідженні причин його смерті та ознайомитися з висновками щодо причин смерті, а також право на оскарження цих висновків до суду.
  6. Примірник лікарського свідоцтва про смерть та довідка про причину смерті видається родичам померлого або іншим особам, які зобов’язались поховати померлого. Медичну інформацію про померлого пацієнта, після отримання свідоцтва про реєстрацію смерті, окрім інформації про причину смерті, заклад не надає.
  7. Інформація, що міститься в медичній документації, становить лікарську таємницю. Доступ до зазначеної інформації мають уповноважені Законом особи.
  1. Медичне втручання — це застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов’язаних із впливом на організм людини, які допускаються лише у тому випадку, коли не можуть завдати шкоди здоров’ю пацієнта (ст. 42 Основ законодавства України про охорону здоров’я)